Борошниста роса [Erysiphe cruciferarum]
![](/Pictures/%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BA%D0%B0/%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B0_750x422.jpg?1679507502475)
![](/Pictures/%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BA%D0%B0/%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B0_230x129.jpg?1679507502475)
ШКОДОЧИННІСТЬ ТА ПРОЯВИ ХВОРОБИ
Уражує листки, листкові піхви, стебла, колоскові луски й остюки у вигляді поверхневого білого павутинного нальоту, який складається з міцеліюта конідіального спороношення збудника хвороби. Пізніше він ущільнюється й утворює спочатку білі, а потім буруваті ватоподібні подушечки, на яких з’являються чорні плодові тіла – клейстотеції. Ураження борошнистою росою призводить до зменшення асиміляційної поверхні та зниження інтенсивності фотосинтезу рослин. При сильному й ранньому ураженні зменшуються кущистість і висота рослин, затримуються строки колосіння, настає передчасне достигання зерна. Зерно формується кволе. Недобір урожаю при цьому досягає 30% і більше. У середньому він становить на пшениці 10–15%, житі – до 5%, ячмені – 15–20% і вівсі – близько 10%.
УМОВИ ПОШИРЕННЯ
Зимує збудник міцелієм на озимині та клейстотеціями на рослинних рештках. Основним джерелом поширення хвороби в період вегетації злаків є конідії. Вони проростають за вологості 95–100% та температури від +3...+31°С (оптимум+14...+17°С), а рослини можуть уражатися за температури 0...+20°Сі вологості повітря 50–100%. Тривалість інкубаційного періоду хвороби становить 3–11 днів (у середньому 4–5 днів). Підвищення температури понад +30°С різко затримує розвиток хвороби. Сильне ураження озимих відзначається на ранніх посівах, за високої їх загущеності та недостатньої освітленості, при внесенні високих доз мінеральних добрив, особливо азотних.